english русский
1
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2005 р. Справа №33/445

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Мартюк А.І.
суддів: Дикунської С.Я.
Мачульського Г.М.
                      
за участю представників:

позивача - Федоров В.А., директор,
Луценко Л.І., дов. №43 від 09.02.2005 р.
відповідача - Тюшкевич С.І., дов. №149/9/10 від 17.01.2005
                            
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції (далі  - ДПІ) у Дніпровському районі м. Києва
на рішення господарського суду міста Києва
від 15.09.2004 р
у справі №33/445 (суддя Лосев A.M.)
за позовом закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ) "Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду "Брокбізнесінвест" (яке є правонаступником ЗАТ "Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду    "Промоборонінвест")
до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
                        
ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2004 р, у справі.№33/445 позов задоволено. Постановлено: визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва №0001712202/3 від 15.07.2004р.; стягнути з відповідача на користь позивача 203 грн. судових витрат.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що штраф, передбачений п.7 от. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", не віднесений до податків або зборів (обов'язкових платежів), а тому не підлягає примусовому стягненщо відповідно до положень Закону України "Про порядок погашена зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а також, рішення мотивовано наявністю у справі доказів повідомлення позивачем ДШ у Дніпровському районі м. Києва у встановленому порядку та

встановлені строки про відкриття рахунку.
В апеляційній скарзі та в поясненні до апеляційної скарги ДПІ у Дніпровському районі м. Києва просить вказане рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, вважаючи, що судом були порушені норми матеріального права, а саме, п.2.6 Порядку направлення органами Державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001р. №253 (у редакції Наказу ДПА України 27.05.2003 р. №247), п.п.2.5, 8 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових санкцій) органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України від17.03.2001р. №110 із змінами та доповненнями, а також преамбула Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 р. (далі - Закон №2181).
Представники відповідача в судових засіданнях апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримали.
ЗАТ "Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду "Брокбізнесінвест" у відзиві і в доповненні до відзиву на апеляційну скаргу та його представники в судових засіданнях апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Також, у відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що ЗАТ "Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду "Брокбізнесінвест" створене шляхом заміни назви ЗАТ "Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду "Промоборонінвест" та є правонаступником обов'язків і прав останнього. В підтвердження зазначеного до відзиву додано Свідоцтво про державну реєстрацію, Статут та довідку Головного управління статистики №16430 від 21.12.2004 р. про включення (внесення змін) до ЄДРПОУ.
Відповідно до ст. 25 ГПК України, у разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.
Правонаступництво можливе на будь - якій стадії судового процесу.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне замінити позивача ЗАТ "Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду "Промоборонінвест" його правонаступником - ЗАТ "Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду "Брокбізнесінвест".
В судовому засіданні 15.02.2005р. було оголошено перерву на 01.03.2005р., відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 01.03.2005р. представником позивача заявлено усне клопотання про долучення до матеріалів справи додаткового доказу - листа ЗАТ "Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду "Промоборонінвест" вих.№53 від 11.05.2004р.
Судом вказане клопотання задоволено.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У справі встановлено, що відповідачем було проведено комплексну, документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ "Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду "Промоборонінвест" за. період з 01.10.2001р. по 01.07.2003р., за результатами якої був складений Акт №10513/23-300-22968535 від 16.12.2003р. В Акті перевірки зазначено, що позивачем, в пррушення вимог ч. З ст. 24 Закону України "Про підприємства в Україні" від 27:03.1991р. №887-ХХІІ, не пред'явлено протягом трьох робочих днів до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва повідомлення про  відкриття рахунку  №2610080 в  АКБ "Перкомбанк",  МФО 321712 згідно

повідомлення зазначеного банку від 01.10.1999р. Як вказано в Акті, за порушення податкового та іншого законодавства, згідно зі ст. 17.п.17.1 пп.17.1.3 Закону №2181, передбачено застосування штрафних санкцій.
15.07.2004р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001712202/3, яким, на підставі даного Акту перевірки, з посиланням на пп. "б" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181, ч.З ст. 24 Закону України "Про підприємства в Україні" від 27.03.1991р. №887-ХП, до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 340,00 грн.
Податкове повідомлення-рішення №0001712202/3 від 15.07.2004р. прийнято ДПІ у Дніпровському районі м. Києва за результатами розгляду скарг позивача, поданих на попередні податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва в порядку апеляційного узгодження. У зв'язку з вказаною обставиною позивачем в суді першої інстанції змінювався предмет позову.
Відповідно до п.З ст. 24 Закону України "Про підприємства в Україні" від  27.03.1991р. №887-ХП (чинного на момент проведення перевірки), підприємство має право відкривати поточні та вкладні (депозитні) рахунки для зберігання грошових коштів, здійснення всіх видів операцій у будь-яких банках України та інших держав за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється Національним банком України. Повідомлення про відкриття або закриття своїх рахунків у банках підприємство зобов'язане надіслати податковому органу, у якому воно обліковується як платник податків. Таке повідомлення протягом трьох робочих днів із дня відкриття або закриття рахунку (включаючи день відкриття або закриття) має бути подане безпосередньо або надіслано на адресу відповідного податкового органу поштою з повідомленням про вручення. Форма і зміст повідомлення про відкриття або закриття рахунків підприємства встановлюються центральним податковим органом України.
Згідно з п.7 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", застосовувати до юридичних осіб, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які у встановлений законом строк не повідомили про відкриття або закриття рахунків у фінансових установах, а також до фінансових установ, що не подали відповідним органам державної податкової служби в установлений законом строк повідомлень про закриття рахунків платників податків або розпочали здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків - суб'єкта підприємницької діяльності (крім банків) до отримання документально підтвердженого повідомлення відповідного органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби, штрафні санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу преамбули Закону №2181 та пунктів 1.2, 1.3 ст.1, пп.5.3 ст.5, пп.17.1.7 ст.17 цього Закону вбачається, що місцевий господарський суд правильно зазначив, що штраф, передбачений п.7 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", не є податковим зобов'язанням і не підлягає примусовому стягненню відповідно до положень Закону України "Про порядок погашена зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Так, визначена позивачу фінансова санкція не є податками і зборами (обов'язковими платежами), визначеними в ст.ст.14, 15 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-12 від 25.06.1991 року, із змінами та доповненнями, а, відповідно, в разі її несплати до позивача не можуть застосовуватись і наслідки, передбачені Законом №2181 за несплату в установлений термін таких сум як податкового зобов'язання.
З викладених норм вбачається, що Закон №2181 до спірних правовідносин не застосовується.
Згідно з п.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, а відповідно, не можуть бути підставою для відмови в його застосуванні.
Отже,     вищевказана    часткова невідповідність спірного податкового повідомлення- рішення відповідача вимогам чинного законодавства, виходячи з аналізу вказаних нормативних актів, не є підставою для визнання його недійсним повністю, оскільки існує реальна можливість визнати його недійсним в частині застосування норм Закону №2181.
Разом з тим, в матеріалах справи наявна засвідчена копія Повідомлення про відкриття депозитного рахунку №2610080 в АКБ "Перкомбанк", яке було подано позивачем до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва 04.10.1999р., про що свідчить відповідна відмітка про прийняття (проставлено дата і підпис). Пояснення позивача стосовно того, що відсутність відбитку штампу податковою органу на повідомленні про відкриття рахунку пов'язана з тим, що у період 1999-2000рр. при прийнятті документів вхідної кореспонденції, яка нарочно надходила до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, не проставлявся відбиток штампу ДПІ, а зазначалася лише дата прийняття документа та підпис посадової особи, яка прийняла документ, підтверджується наданими позивачем копіями інших Повідомлень про відкриття рахунків, що подавались до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва за період з 1999р. по 2000р., на яких також відсутні штамп ДПІ, а зазначено тільки дату прийняття Повідомлення та підпис посадової особи. Наведене твердження позивача відповідачем не спростовано.
Крім того, посилання в апеляційній скарзі на Порядок направлення органами Державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001р. №253 (у редакції Наказу ДПА України 27.05.2003 р. №247) та Інструкцію про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових санкцій) органами державної податкової служби, затверджену Наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, є безпідставними, оскільки вказані нормативні акти прийняті та набрали чинності після виникнення спірних правовідносин щодо відкриття рахунка.
Відтак, суд першої інстанції обґрунтованого зазначив у рішенні про помилковість викладеного в акті перевірки висновку відповідача щодо порушення позивачем ч.З ст. 24 Закону України "Про підприємства в Україні", оскільки наявні у справі докази підтверджують те, що позивач у встановленому порядку та строки повідомив ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про відкриття рахунку.
Крім того колегія враховує ту обставину, що згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що податкове повідом л ення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва №0001712202/3 від 15.07.2004р. не набрало законної сили у зв'язку з його оскарженням в судовому порядку, та з врахуванням того, що Закон України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 року №887-ХІІ втратив чинність з 01.01.2004р. у зв'язку з набранням чинності Господарським кодексом України, відповідно до вимог ст.19 Конституції України податкові органи, їх посадові особи, не вправі призначати фінансові санкції на підставі норм Закону, який втратив чинність, а суд не вправі визнавати застосування таких санкцій контролюючим органом правомірним.
Таким чином, сама лише неправомірність застосування відповідачем в спірному податковому повідомленні-рішенні Закону №2181 не є підставою для визнання недійсним даного податкового повідомлення-рішення в цілому, однак, враховуючи, що судом встановлено безпідставність застосування відповідачем до позивача штрафних (фінансових) санкцій, то спірне податкове повідомлення-рішення №0001712202/3 від 15.07.2004р. правомірно визнано недійсним повністю.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що суд
першої інстанції належно оцінив обставини справи і обґрунтовано визнав позовні вимоги
позивача такими, що підлягають задоволенню.                                                    
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і вважає, що. рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.25, 99,101,103,105 ГПК України, суд, -



ПОСТАНОВИВ:

Замінити позивача - закрите акціонерне товариство "Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду "Промоборонінвест" - його правонаступником - закритим акціонерним товариством "Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду "Брокбізнесінвест".
Рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2004р. у справі №33/445 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва - без задоволення.
Справу №33/445 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий                   .-                      А.І. Мартюк
2